Бар’єри комунікації

Коли вам здається, що у вашому житті

немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс.

Ч.Ліксон

Бар'єри у спілкуванні супроводжують життя практично кожної людини. Ми вважаємо, що все знаємо про перешкоди, бар'єри, конфлікти. Що з ними робити, якщо вони виникають? Як їх уникати? Як зробити так, щоб конфлікт не зруйнував наше життя? Як перетворити його з негативу в позитив? І, нарешті, чи завжди конфлікт — це негатив?

Кожний із нас вирішує ці питання самостійно, збираючи й аналізуючи власний досвід переживання конфліктів, формуючи досвід конструктив­ної поведінки, ефективних стратегій і тактик поведінки у конфліктах, передаючи їх із покоління в покоління.

Висока насиченість сучасного життя конфліктами, своєрідність кож­ного з них, надмір емоцій і переживань, викликаних неправильним трак­туванням самого конфлікту або дій його учасників, невміння адекватно сприймати та інтерпретувати конфлікти, використання непродуктивних форм реагування на конфлікти — все це породжує конфліктогенність особистості, середовища, суспільства; спричиняє розвиток психосома­тичних захворювань, неврозів, неадекватних психологічних захистів і стереотипів поведінки, знижує працездатність та впливає на ефективність професійної діяльності.

Бар'єри у спілкуванні – явище неминуче. А ось що залишиться після конфліктної ситуації багато в чому залежить від педагога. Універсальний рецепт конструктивного вирішення конфлікту, післясмаком якого буде задоволеність усіх боків і придбання цінних навичок життя в суспільстві.

Н. Щуркова виділяє три бар’єри спілкування:

 

4_1.png 

 

 

Фізичний бар’єр спілкування виникає при надмірній фізичній наближеності та сприймається партнерами по спілкуванню як своєрідне вторгнення в його особистий простір (розміри якого становлять приблизно 60 сантиметрів), як виклик, як посягання на його інтереси, його територію, надмірна фізична близькість може діяти або дратівливо, або пригнічує.

 

Соціальний бар’єр спілкування може виникати внаслідок жорсткого відстоювання соціальної ролі одним із учасників спілкування (вчителі по відношенню до учнів, дорослого по відношенню до дітей тощо). Соціальна роль, яку людина приймає на себе самостійно або під впливом оточуючих людей, визначає стиль та характер його взаємодії із іншими суб’єктами. Якщо вчитель займає позицію, що виражається словами: «На« п’ять »знаю тільки я ...» або «Не заважайте мені працювати ...», то його соціальна роль стає нездоланним бар’єром у спілкуванні з учнями.

 

Термінологічний бар’єр спілкування виникає через те, що педагог має більш глибокі наукові знання в порівнянні із молоддю. Якщо викладач надмірно використовує всілякі спеціальні терміни і слова іноземного походження, значення яких часом незрозумілі йому самому, то це часто створює для дітей перешкоду у спілкуванні, тому що вони спонтанно, порівнюючи свою лексику із лексикою вчителя, роблять висновки про бідність і нерозвиненості своєї промови. В результаті цього молодь закривається, не бажаючи виставляти себе в непривабливому вигляді.

Усунувши ці бар’єри, педагог отримує можливість встановлювати особистий контакт із молоддю, уникаючи конфліктних ситуацій.

Конфлікти неминучі там, де є життя і люди, тому потрібно знати, як за­побігати їх деструктивності, негативним проявам і руйнівним наслідкам, як поводитися у конфліктних ситуаціях, як завершувати та вирішувати конфлікт.

Психологічні знання про особистісні передумови конфліктної по­ведінки вказують нам на важливість усвідомлення власних бажань і вчинків, цілей та уміння слухати іншого, формулювати власні бажання, необхідність гнучкого застосування різних стратегій і тактик у конфлік­тах, насамперед у тих, які є конструктивним виходом зі складної життєвої ситуації.

Психологічні знання про правила й особливості безконфліктного спілкування і поведінки допомагають будувати конструктивні міжособистісні стосунки, орієнтують на взаємний виграш у реалізації життєвих цілей, сприяють психічному і фізичному здоров’ю особистості, групи, колективу, формують уміння реконструювати конфлікти перетворювати їх на знаряддя управління та виховного впливу.

У процесі своєї професійної діяльності педагогу крім своїх безпосередніх обов'язків, пов'язаних з навчанням і вихованням підростаючого покоління, доводиться спілкуватися з колегами, учнями, їхніми батьками. 

При щоденному взаємодії без конфліктних ситуацій обійтися навряд чи можливо. Та й чи потрібно? Адже правильно дозволивши напружений момент, легко домогтися гарних конструктивних результатів, зблизити людей, допомогти їм зрозуміти один одного, прийти до прогресу у виховних аспектах.