Мета вправ, що входять в цей блок – розвиток зовнішнього компонента здібностей комунікативної культури. У цю частину практикуму включені вправи, спрямовані на розвиток жестів, міміки, мови, зовнішнього боку поведінки вчителя на уроці.

 

 

Виконуються вправи в присутності колег по групі, потім в результаті групового обговорення виявляються оптимальні способи їх виконання.

 

Заняття 1

1. Спробуйте перед дзеркалом зобразити на обличчі веселощі, гнів, подив, смуток, презирство тощо. Постарайтеся викликати в собі адекватні емоції. Спробуйте ще раз.

2. Увійдіть у клас, відкрийте вікно, напишіть на дошці число, пройдіть по групі, приготуйте уявні матеріали, сядьте за стіл; відкрийте книгу або класний журнал; прикрийте двері, вийдіть з групі; увійдіть знову, сядьте за стіл (несподіваний стукіт у двері) – реагуйте і дійте; ви пишете у дошки (несподівано відкрилося вікно) – дійте.

3. Увійшовши у клас з журналом в руках, привітайтеся, займіть своє місце, відкрийте журнал (несподіваний стукіт у двері) – дійте. Кожне свое прохання аналізуйте та вдосконалюйте.

4. Увійдіть у клас і привітайтеся з класом; зважте на клас і залучіть до себе увагу без мовного спілкування, засобами міміки, пантоміміки, жестів. Зверніться до учнів, використавши різні системи «пристосувань» (прохання, вимога, попередження, похвала, гумор, питання, натяк, наказ, побажання тощо).

Необхідно знайти не тільки потрібні інтонації, а й пластику міміка-пантомімічного інтонування, правильне «пристосування» тіла при спілкуванні (як і раніше необхідно стежити за м’язової свободою і «знімати» зайве м’язове напруження).

Знайдіть способи «пристосування» при спілкуванні в мінливих обставинах уроку: ви - учитель, входите в клас - лунає сміх. Говоріть, знайдіть «пристосування».

Здобувачі освіти виконують завдання, знаходять різні «пристосування» у спілкуванні і обґрунтовують їх.

 

Заняття 2

1. Вдосконалюйте свою промову. Запишіть на магнітну стрічку кілька своїх промов різного змісту і різного емоційного забарвлення. Прослухайте їх самі, потім дайте прослухати іншим (бажано артисту або досвідченому педагогу) і усвідомите, наскільки вміло ви користуєтеся своїми голосовими даними.

2. Викличте учня з різною інтонацією і емоційним навантаженням уявних учнів: спокійно; весело; життєрадісно; байдуже; строго; гнівно.

 

 

Або зверніться до учня: з вимогою-проханням; вимогою-довірою; вимогою-схваленням; вимогою-натяком; вимогою-загрозою; вимогою-засудженням; в формі гри.

3. Спробуйте сказати слово «так» з кількома відтінками. Що вони висловлюють?

Вимовите слово «ні» з кількома відтінками. Що вони висловлюють?

А тепер скажіть фразу «Іди сюди» теж з кількома відтінками. Проаналізуйте смислове навантаження цих відповідей.

4. Спробуйте висловити уявному вчителю, учню, батькам чи товаришу свою симпатію, здивування, визнання, засудження або вітання.

5. Перед поясненням на уроці нової теми вимагайте, будь ласка, від учнів уваги.

6. В ході уроку один з учнів постійно відволікається, розмовляє, на зауваження не реагує, намагаючись привернути увагу до себе. Назріває конфліктна ситуація. Спробуйте за допомогою гумору, влучного зауваження розрядити обстановку в класі.

7. Виразіть радість з приводу того, що слабкий учень впорався з контрольною роботою.