Мотиви та засоби спілкування

 Для кожного учасника взаємодії мотивом спілкування служить інша людина, його партнер по спілкуванню.

Поняття мотиву тісно пов’язане з поняттям потреби.

1_4.png

У мотивах спілкування визначаються потреби людини, при цьому:

·                    потреба в нових враженнях породжує пізнавальні мотиви або мотиви спілкування з іншими людьми на пізнавальні теми (цим мотивом є інша людина як джерело відомостей і як організатор нових вражень);

·                    потреба в активному функціонуванні – ділові мотиви спілкування (цим мотивом є інша людина як партнер по спільній практичній діяльності);

·                    потреба у визнанні та підтримці – особистісні мотиви спілкування (цим мотивом є інша людина як особлива особистість, як член суспільства, представник певної його групи).

В реальній життєвій практиці всі 3 групи мотивів співіснують та тісно переплітаються між собою.

Дослідники під засобами спілкування розуміють ті операції, за допомогою яких кожен учасник будує свої дії спілкування та вносить свій внесок у взаємодію з іншою людиною.

 

Можна виділити 3 основні категорії засобів спілкування.

 

Це експресивно-мімічні, до яких відносяться посмішка, погляд, міміка, виразні рухи рук і тіла, виразні вокалізації; предметно-дієві: локомоторним і предметні дії, а також пози, що використовують для цілей спілкування; мовні засоби: висловлювання, питання, відповіді, репліки.

 

Експресивно-мімічні засоби спілкування. Їх своєрідність в тому, що вони є проявом емоційних станів, і в цьому їхня перша функція. Але вони одночасно використовуються як активні жести, адресовані оточуючим людям. У цій своїй другій функції експресії з’єднують індивідуальне переживання із прийнятою в даному суспільстві системою еталонів та стають знаком, зрозумілим іншим людям. Третя функція виразних засобів полягає в тому, що вони служать індикатором ставлення однієї людини до іншої, виявляючи їх розташування або неприязнь один до одного.

 

Предметно-дієві засоби спілкування. Виникають у спільній діяльності і являють собою перетворені для цілей комунікації «ескізні» предметні дії та статичні пози. За їх допомогою людина не тільки висловлює свою готовність до спілкування з іншими, але і в своєрідній формі показує, якого роду взаємодія йому є бажаною.

 

Мовні засоби спілкування. Використання мови для цілей комунікації має принципове значення. Л. Виготський вказував, що «спілкування, не опосередковане промовою або іншою будь-якою системою знаків або засобів спілкування, можливо тільки самого примітивного типу та в самих обмежених розмірах». А. Леонтьев підкреслює, що мовна діяльність є основним видом спілкування, в найбільшій мірі втілює в собі її специфіку. Використання мови надзвичайно розширює можливості спілкування та його вплив на інші види діяльності людини.

 

Всі основні категорії засобів спілкування формуються у людини прижиттєво у процесі реальних контактів з оточуючими людьми. Кожна категорія засобів має свої специфічні можливості, що визначають їх функцію і роль у взаємодії.

У спілкуванні з оточуючими людина використовує засоби всіх категорій, в сукупності, висуваючи на передній план ті чи інші з них залежно від розв’язуваної в даний момент завдання і своїх індивідуальних особливостей.